16/2/15

stepom: (Dulya LMAO)
Originally posted by [livejournal.com profile] freya_victoria at Олена Апанович "Українсько-російський договор 1654 р. Міфи і реальність"
Олена Апанович описує, що сталося в Переяславі в січні 1654 року.
Дуже добре виден "ментальний розрив" між козаками та московцями.
Козацтво відносилось до європейської лицарської культури, для козаків здавалось природнім, що васальна присяга є взаємною - сюзерен теж має обов'язки перед васалами. Московські бояри мали зовсім інше розуміння: всі піддані царя - його "холопи", які можуть просити "милостей", але жодних зобов'язань перед ними цар не має. Недивно, що з такого "союзу" нічого доброго не вийшло, бо він заснований на повному взаємному нерозумінні.


"Опис Переяславської ради маємо у "Статейному списку", тобто звіті В. В. Бутурліна царю, що насичений подробицями, забарвлений риторичними прикрасами, хоча на Переяславській раді Бутурлін не був присутній і про її хід дізнався від інших. Протокольного документального запису про неї не існує. Взагалі щодо статейних списків, що складалися послами, посланниками, агентами московського уряду і які зосереджувалися потім у Посольському приказі в Москві, то їх об'єктивність і правдивість поставили під сумнів уже сучасники."
"Бутурлінський звіт царю, який грішить неповнотою, а в деяких місцях неточністю, був розтиражований у безлічі радянських видань, особливо останніх десятиріч. Він відомий нам також і з підручників історії СРСР (історія України, як ми знаємо, довгий час у навчальних закладах України не викладалась)."
"На Раді в Переяславі Богдан Хмельницький з'явився під гетьманським бунчуком в оточенні генеральних старшин і полковників. У своїй промові, змалювавши вкрай тяжкий стан України, в якому вона опинилася після шестирічної виснажливої кривавої війни, продовжити яку погрожувала Польща, він вказав, що єдиний порятунок — це піддатися під захист сильної держави з тим, щоб одержати від неї військову допомогу — Туреччини, Кримського ханства чи християнського православного царя. Закінчив свою промову гетьман такими словами:
"А буде хто з нами не згоден тепер, куди хоче вільна дорога". Учасники Переяславської ради — старшина усіх рангів, козаки і міщани висловились: "Волим під царя московського православного".

Гетьман і старшина з'явилися на "съезжему" дворі, де мешкали московські посли. Там і відбулася офіційна аудієнція з посольством. Посли вручили царську грамоту Богдану Хмельницькому, який і передав її генеральному писарю Івану Виговському, а той зачитав "всем людям явно". В грамоті говорилося, що цар "велел принять под свою высокую руку гетмана Богдана Хмельницкого й все Войско Запорожское с городами и землями и будет вспомоществовать им протів недругов ратными людьми". Після того Богдан Хмельницький і Бутурлін обмінялися промовами.

Потім мала відбутися присяга. В зв'язку з церемонією присяги гетьмана і старшини, в церкві виникли серйозні ускладнення, гостра колізія. Гетьман, який прибув у кареті з послами до Успенської соборної церкви, поставив вимогу, щоб царські посли присягнули від імені царя Олексія Михайловича в тому, що він не видасть їх польському королю, не порушить їх прав і вольностей і надасть на їх маєтності свої грамоти.

Читати далі.. )


Олена Апанович "Українсько-російський договор 1654 р. Міфи і реальність", Київ, "Варта", 1994, с.5-18


План "Б" Богдана Хмельницького. Чи проголошував він незалежність України
http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/27/11084/

Profile

stepom

2017

S M T W T F S
Page generated 23/9/17 12:44

Expand Cut Tags

No cut tags