Ворог біля воріт

[stepom]

Так, ворог. Він розмовляє однією мовою з третиною, якщо не більше, українців, він часами дуже схожий на нас самих, принаймні на декого з нас, у нас із ним чимало спільного в історії та культурі, але зараз це вже не має жодного значення, бо він ворог. Не ми прийшли до нього, він прийшов до нас.

Найпростіше тим, хто завжди бачив у Росії небезпеку, в кого генетична – або особиста! – пам’ять при контакті автоматично вмикала сигнал тривоги, найскладніше – тим, хто всередині себе досі не прожив розлучення з колишньою великою країною, осередком таких привабливих міфів, ілюзій і забобонів. Нинішня реальна Росія допомогла нарешті їхньому самовизначенню. Досі вона несамовито пхалася в наші справи, тим більше, що їй це дозволялося безперешкодно. Євромайдан поклав цьому край, і вона перейшла до активних дій.

Російський солдат уже на Українській землі, й хоча поводиться він поки що обережно, немає жодних сумнівів щодо його намірів. Його кінцеве завдання – покінчити з ненависним для питомої російської душі «історичним непорозумінням» (це цитата з промови Молотова на спільному з німцями бенкеті з нагоди окупації Польщі восени 1939 року). ...
http://tyzhden.ua/Columns/50/103799