stepom: (Рашизм)
Clipboard10_mutniy_istochnik
Ключеский "Сказание иностранцев о Московском Государстве"
Read more... )
Сашко Лірник

Про кацапського "старшого брата" і вишиті крила.
От ніби розумний чоловік,живеш в 21 столітті,інтернет,купу книг прочитав,по світах поїздив,але все життя себе стримуєш,весь час, несамохіть,в ідеологічну колію звертаєш,яку накочували в головах з дитинства школа,агітпроп і телевізор.Насправді є якісь табу- не можна про кацапів казати що вони кацапи,не можна москалями називати,не можна взагалі окремо життя планувати бо тіпа народи-братья.Типу історія спільна,вєлікая пабєда,друзі-родичі,загальнолюдські цінності...
І розумієш що це фігня повна і брехня і шаблони і штампи чужої ментальності,а переступити щось не дає.Якась маленька цяпочка,якась пушинка,але все життя від цієї цяпочки йде не в ту сторону.І попереду якась чорна діра і місце біля параші в завошивленому бараці кацапського раю.
Розумієш, і все ніяк не зважишся розірвати цей безкінечний цикл змія Урубороса,що знов і знов кусає себе за хвоста і водить цілі покоління твого народу шляхом із своєї імперської пащі в свою імперську московську сраку. І розумієш що твої діти ,твоє продовження в цьому світі,твої попередні і прийдешні покоління прирікаються черговим хуйлом до пожиранія цим змієм.І ти ніби вже давно як Кирило Кожум'яка смолою засмолився і коноплями обмотався і булаву від діда-прадіда маєш,а все стоїш і не можеш пробудитися від московських "баюшкі-баю"про "старший братський народ" і "общую судьбу" з кацапами.
А вони,суки,нагліють і нагліють потвори.
Ну а ми побурчим,попсіхуємо і знову заспокоїмся.
Так,трошки там свободівці пошумлять,та й далі тихо.
А блювотиння кацапсько-імперське лізе і лізе як гавно з дріжжями з літнього клозету.
І в кожному телевізорі як не бандарєнка із своїм чорним "робочим" ротом українців обидлячує,так якийсь черговий казьол-царьов-калєснічєнка-шуфрик на трибуні смердить про "прітєснєніє рюськага міра і єзіка".
А ти дивишся на всю цю юхню і відчуваєш себе безсилим,слабким кріпаком і знаходиш прихисток в темних закутках підсвідомості-мол ще трошки потерпи,ще трошки,ось-ось все зміниться....
Це як з парашутом стрибнути- знаєш що треба а страшно той крок зробити.Топчешся перед люком і шукаєш сили і моменту зважитися.
І нарешті-стрибок! І всі страхи позаду.І повернутися вже не вийде ,а попереду-політ в невідомість,але це краще що з тобою було.Попереду- вітер в лице,синє небо навколо тебе і альпійські луги з едельвейсами внизу,на які ти неодмінно приземлишся,впадеш в траву і вдихнеш чисте п'янке повітря волі.
Летиш і смієшся і плачеш,але це твій сміх і твої сльози,а не маска раба, підлабузника і нікчеми,який терпить знущання заради шматка гіркого хліба.
І ти розумієш ,що не має значення чи долетиш чи розіб'єшся,а має значення лише те,що твої діти ніколи не будуть рабами їхніх дітей.
І має значення що ти вже не боїшся і не брешеш сам собі і називаєш ворога ворогом,виродка-виродком,а батьківщину Україною.
І от воно.
Нарешті !
Раптово,неочікувано,як і всяке чудо.
В огні ,окрадена, збудилася!
Заревів та застогнав Дніпро широкий,завив сердитий вітер.
В вогні і диму,під кийками і пострілами,на крижаних барикадах із дерев'яними щитами своїх дітей-оборонців.
Тяжко,з розкачкою і ваганнями,країна відважилася,напружилася і вистрибнула.
Вистрибнула,обдираючись до живого м'яса об гострі краї пробоїни в борту палаючого літака.
Вистрибнула в останній момент перед загибеллю із вікового рабства і брехні.
І щосекунди розходиться шлях і збільшується відстань із тим іржавим літаком,розписаним під хохлому кумачами,зірочками і двоголовими орлами-мутантами,який уже зірвався в круте піке.
Лічені миті лишилися до того,коли цей божевільний апарат закінчить свій закручений штопор на гострих скелях історії.І тільки смердючий чорний слід в небі і розкидані шматки обшивки перемішані із імперським чорносотенним лайном будуть нагадувати про кривавого крилатого люципера,що до станньої секунди уявляв себе Богом.
І смішні стали всі потуги північних дикунів нав'язувати нам своє бачення світу,історії і претензії на "братство" і "старшинство".Спершу нехай воші із голови повибирють,навчаться працювати, не красти і не гадити у порядних людей під порогом.
І не соромимся ми вже нашої мови ,наших чубів козацьких і наших вишиванок,які у нас у кожного вишиті під шкірою.
А діти наші будуть знати свою історію,яка пишеться зараз і своїх героїв,і свої перемоги і свої пісні,що співаються мовою волі і честі.
І летимо ми високо в синьому-синьому небі над золотими полями пшениці і соняшника.
І не впадемо і не розіб'ємося ніколи,бо за спиною не парашут а крила Небесної Сотні,вишиті хрестиком червоними і чорними нитками.
Професор Київського університету, автор книги «Український Крим» Володимир Сергійчук називає причини за якими проект Криму незалежного чи під російською владою зазнає провалу. Історик розповідає про те, як за Гетьманату Скоропадського та СРСР Хрущова Крим діставався Україні, а також зазначає обставини за яких півострів може повернутись до лона України.

Tags:
11080417_345549995637608_2809656134076506713_o.jpg
повний розмір

Це реконструкція археологічної знахідки: хата русина із Середнього Подніпров'я, із частини осердя Київської Руси - Переяславської землі (всього 3: Пер-ка, Київська, Чернігівська - початкова Русь) з Переяславського скансену.
Read more... )
Tags:
Originally posted by [livejournal.com profile] euthanasepam at «Уґраїна» — фіно-угорський портал для українців
 
Про сайт «Уґраїна» (http://www.ugraina.org/about):


Уґраїна — це перший фіно-угорський портал для українців. Складається із стрічки новин, статей, понад 20 енциклопедій — за кількістю фіно-угорських країн. Сайт виходить з того, що Росія — фіно-угорська країна. Сайт підтримує етнічних великорусів як упосліджену фіно-угорську націю. Сайт є рупором ерзянських, вепських, карельських, мерянських, марійських націоналістів і майданчиком для формування спільної україно-фіно-угорської політики в світі. Сайт формує осмислену українську політику на східному напрямку, бореться проти нездорової фіно- і великорусофобії, кличе Україну до союзу з православними фіно-угорськими країнами Євразії проти всякої несвободи. Сайт працює на ерудицію українців та апелює до їх Призначення.

Парадокс, але в нинішній хохляцькій "Украине", що мімікрує під Росію, самій Росії місця нема — вона підміняється Україною. Так і весь фіно-угорський світ — він підмінений якоюсь безкінечною Малоросією в самій Російській Федерації.

Доторкнись до історії аборигенів Всесвіту — фіно-угрів.

Ульхт шумбра!


 
stepom: (Рашизм)
Originally posted by [livejournal.com profile] prof_eug at Правда про русского оккупанта

Наверное уже все видели цинично-лживый, как сама путинская Россия, ролик кремлевской пропаганды - "Я русский оккупант".

На него было сделано несколько ответных клипов. Вчера вышел еще один ответ. Пожалуй, самый содержательный:

Прямая ссылка: https://www.youtube.com/watch?v=oJwH1Fdtl3Y

stepom: (Казлячий)
kav1
Кавелин К.Д. Наш умственный строй. Статьи по философии русской и стории и культуры., М., 1989. С. 460.

БонусЪ )
«Повесть о Горе-Злочастии» — анонимное стихотворное произведение XVII в., сохранившееся в единственном списке XVIII в. и имеющее литературное происхождение.
Автор «Повести» неизвестен, и тем не менее, для автора характерен философский взгляд на главного персонажа. Молодец представляет собой как бы пример безотрадности человеческого рода, но вместе с тем автор с сочувствием относится к главному персонажу

Главный герой уходит из отчего дома, имея при себе большую сумму денег. Основной причиной ухода является нежелание следовать наставлениям родителей. При деньгах он начинает кутить и гулять, при этом появляются у него друзья (один из друзей его спаивает и обкрадывает). Постепенно молодец опускается, кончаются деньги и уходят от него друзья. Дальше молодец отправляется в чужую сторону, где просит жителей научить его жить на чужбине...

ФиналЪ:

"Утонул доброй молодец
Во Москве-реке, Смородине
.
Выплывал ево доброй конь,
На крутые береги,
Прибегал ево доброй конь
К отцу ево, к матери,
На луке на седельныя
Ерлычек написаной:
«Утонул доброй молодец
Во Москве-реке, Смородине». "

именно во Смородине  )

stepom: (Рашизм)
Исповедь бывшего москаля

Если кто еще не в курсе, украинского во мне нет ничего, кроме фамилии, доставшейся от предков столь далеких, что мне о них ничего не известно. По моему происхождению меня можно было бы назвать примерным мальчиком из русской интеллигентной семьи, если бы на это понятие не навешивалась такая сильная гуманитарная коннотация. Нет, мои родители (инженеры московского НИИ) не говорили дома на иностранных языках и не учили меня музыке, а набитые книгами шкафы в нашей квартире я все свое детство воспринимал как нечто обидно бесполезное, ибо из всей литературы меня интересовала только фантастика, а ее-то как раз в этих шкафах и не было. Тем не менее, родители, люди образованные и лично порядочные, никогда не состояли ни в КПСС, ни в каких-либо иных реакционных организациях и никогда не учили меня, во всяком случае сознательно, шовинистическим предрассудкам. Тем показательнее — и тем полезнее для тех украинцев, беларусов и представителей других народов, кто все еще сохраняет какие-то «братские» иллюзии — будет мой рассказ о том, как русские — даже самые культурные и либеральные из них — относятся, да и всегда относились, к другим национальностям. Рассказ изнутри, который нельзя обвинить в предвзятости взгляда извне...
Read more... )

Profile

stepom

2017

S M T W T F S

Syndicate

RSS Atom
Page generated 24/10/17 05:55

Expand Cut Tags

No cut tags