В случае таки отделения Крыма от Украины, рано или поздно Киев перестанет дотировать Крым.

А пока не поздно, подумайте:

Российский Пенсионный фонд не получал отчислений с зарплат жителей Крыма, поэтому и платить пенсии не из чего. “Если говорить о социальных последствиях возможного вхождения Крыма в состав Российской Федерации, то без потерь не обойдется. В первую очередь, пострадают пенсионеры”, – заявил председатель Партии Пенсионеров Украины Николай Кукурика.
“Украинские социальные программы вообще не сочетаются с российскими. На переустройство пойдут не только годы, но и большие деньги. Сумы даже трудно представить. Сначала пенсии и социальные выплаты будут предоставлять в эквиваленте к нынешним. Позже будут подгонять под российские. Но каким образом это делать неизвестно , ведь зарплаты, которые берутся для исчисления пенсий, в Украине ниже, чем в России.
Пенсионный фонд России не получал с тех зарплат никаких отчислений. Поэтому заявления о повышении пенсий – обычная пропаганда, рассчитанная на оболванивание мозгов пожилым людям. Или крымская власть надеется, что украинский Пенсионный фонд будет просто так делиться с ними?
На сегодня, как известно, в Крыму насчитывается 560 тысяч пенсионеров, соответственно Россия ежегодно будет тратить только на содержание крымских пенсионеров почти 2 миллиарда долларов, и чтобы найти эти средства, российским пенсионерам, инвалидам, ветеранам войны придется надолго забыть о повышении своих пенсий или пособий, а в худшем случае российским бюджетникам и пенсионерам просто надолго забыть о любых оплатах”, – говорится в сообщении.

Или в РФ буду ждать пока пенсы не перемрут, а там глядишь откат в свой карман можно положить.

Ну, от і приїхала. Не пройшло й двох діб «свободи» від Києва, як курвіметри полагодились з шаленою швидкістю.

Тож про що це я.

Вчора поспілкувалася з знайомими з Керчі. Правда останні місяці буремних та трагічних подій у Києві нас віддалили настільки, що курвіметр моїх знайомих відніс Київ і мене за океан, десь до північного району нью-йоркського округу Манхетена Гарлему США. Де всі виключно бандити, хаос, та підноси з «бЕндерами».

Багато сил я докладала, щоб впевнити в зворотному, або окреслити рамки грабунку та бандитизму виключно в кодлі Межигір’я, мені нічого не вдавалося. Кажу чесно, кришу зносило від «контраргументів» і я майже втрачала свідомість, бо вони не першокласники, а з двома дипломами доволі шанованих навіть у світі ВНЗ та не рядовими посадами в держустановах. Насправді дуже гарні люди, але яких я не впізнала через якихось п’ять місяців промивання мозку російськими телеканалами.

Після того, як вони мені заявили, що в президента овоща була гарна зарплата і він все це міг купити саме за неї (а вони слідкували за тв екскурсією) сили мої скінчилися боротися з зомбі.

Але перед цим я якось звернулась до них по фінансову підтримку поранених на Майдані та хоч якось показувати публічно своє ставлення до режиму бандитів в Україні, яки за їх же словами, «грабують так, що вже п’ятиповерхові будинки думають як у дворі дерев’яні туалети побудувати, бо дома води вистачає, і то з набраних бутилів, щоб змивати унітаз раз на день». Вони мені відмовили, дослівно, «Київ далеко!». Все, крапка.

Та вчора трапилося неймовірне. Курвіметр знайомих полагодився, видається остаточно, і ближчого міста ніж Львів та Київ з учорашнього вечора в них немає. Отакої.

То що ж трапилося?

Нафотогрувавшись з зеленими невпізнаними чоловічками та ряженими «казаками», яких було в перші дні не так вже і багато, наче з екзотичними тваринами, вирішили мої знайомі якось запросити «визволителів» від «бЕндерівських гангстерів» у гості та потім пожалкували.

Та все по порядку.( х дом, где хочется покоя от толп туристов. Разве, что немножко )