stepom

Alex Shalunov

Как бывший выпускник Днепропетровского физтеха, 1 направление
(для тех кто не знает: физтех - факультет готовивший инженеров военной ракетно-космической отрасли СССР, база создания легендарной SS-18 "Satan") могу сказать, что даже сейчас технологических мощностей Украины с головой хватит на быстрое возобновления ядерной программы:
-ракета-носитель Днепр есть (15А18, кто знает, тот поймет)
-уран есть (Желтые Воды)
-технология обогащения урана есть
-технология производства головных частей с ядерным зарядом есть
-пусковых шахт идеально подходящих для старта 15А18 - вагон и маленькая тележка
-производственная площадка (ЮМЗ, 100, КБЮ) закрытого цикла есть

Поверьте, если мы сделаем всего 2-3 МБЯР, которые даже сейчас будут на 3 порядка лучше корейских и китайских ядерных программ, с нами сразу начнут считаться ВСЕ. Тем более сейчас, мы имеем все основания для возобновления ядерной программы.

Предлагаю открыть еще один благотворительный счет на возобновления ядерной программы. По 5-10 грн и на пару ракет легко насобираем.

Это не шутка.

Сергій Рахманін

Зазирнув на роботу до свого колеги. На робочому столі, поверх роздруківок, фотографій, візитівок, флешок, зламаних ручок та зім'ятих сигаретних пачок, валялася пошарпана книжчина. "Руководство по 7,62-мм пулеметам Калашникова ПК, ПКМ, ПКС, ПКМС, ПКБ, ПКМБ и ПКТ". Закладка, що стирчала із засмальцьованого букіністичного видання, (глянсовий календарик зі смішливою дівчиною в строкатому віночку) різко дисонувала з похмурою назвою чтива. Поцікавився, розгорнув — "Часть вторая. Приемы и правила стрельбы из пулемета". "Освіжаю пам'ять, — флегматично пояснив товариш, — я ж був кулеметником..." Він промовив це без ніяковості, пафосу чи виклику. Спокійно й буденно. Як людина, котра просто вирішила відновити знання, що можуть знадобитися найближчим часом.


Шкіра,
в якій ми вчимося жити

Днем раніше, заскочивши до знайомих випити кави, побачив на дивані характерний набір предметів. Ксерокопії документів, акуратно впаковані у водонепроникну плівку, консерви, свічки, два ліхтарики, гірки запальничок та пальчикових батарейок, зарядні пристрої для мобільних, металева кружка, аптечка... Мимоволі підловив себе на думці, що таке специфічне асорті не викликало в мене жодних емоцій. Ніби дивився на плед чи плюшевого ведмедика. "Тривожний" рюкзак?" — риторично запитав я. "Ну..." — кивнув з усмішкою господар, потираючи виколоте на зап'ясті татуювання "In Re". "Новини є?" — поцікавилася хазяйка. Вона не уточнила, які, не було потреби. В її голосі не бриніла несмілива надія, розпачливий страх, істерична паніка. Слухаючи мене, вона мовчки вкладала в аптечку вікасол, пантенол, кетанов, бинти. Спокійно й буденно. Так само спокійно й буденно її чоловік після роботи, як на роботу, ходив на барикади. Без балаклави й біти, але в купленому втридорога бронику та мотоциклетному шоломі.

"Ти віриш, що це відбувається з нами й тепер? Ти віриш у те, що завтра..." Ці кляті запитання я чув десятки разів. Щодня, від одних і тих самих людей. Але віднедавна мені перестали їх ставити. Усвідомлення того, що відбувається, остудило мозок, який кипів від надлишку інформації та передозування емоцій. Прийшло холодне розуміння. У країні день у день більшає людей, які готуються до війни. Спокійно й буденно. Без біснуватих завивань і шароварного патріотизму. Їх багато. Як багато? Думаю, вже достатньо, щоб заразити своєю впевненістю невпевнених у собі. Одного істерика часто буває досить, аби посіяти паніку в десятках. Тисячі тих, що себе опанували, слугують міцною скріпою для мільйонів шукачів точки опори.
( Read more... )

Посольство США в Москве попунктно опровергает ложь Путина по ситуации в Украине:

Посольство США на России опубликовало материал, которым опровергаются домыслы российских властей о ситуации в Украине. Издание Liga.net приводит полный текст материала:

Утверждение РФ: Оппозиция Украины нарушила соглашение, заключенное с Виктором Януковичем 21 февраля.

Ответ США: В рамках данного соглашения Рада приняла закон о возвращении Украины к Конституции 2004 года. В соответствии с условиями соглашения, Янукович имел 24 часа, чтобы подписать этот закон, после чего протестующие должны были освободить ряд правительственных зданий и предпринять другие шаги по снижению напряженности. Вместо подписания Янукович уехал из Киева и исчез. Именно Янукович не выполнил соглашение от 21 февраля. Партия Януковича тоже пошла дальше, проголосовав за закон об устранении его от должности и утвердив новое правительство.

Постоянный представитель США в ООН Пауэр: "Именно Янукович нарушил условия этого соглашения, покинув Киев, а затем и Украину".

Утверждение РФ: Правительство Украины является нелегитимным или не представляет народ Украины.

Ответ США: Новое правительство было утверждено украинским парламентом (Радой) 371 голосами "За", то есть, подавляющим большинством, при поддержке всех политических партий, за исключением коммунистов. Даже Партия регионов Януковича проголосовала за новое правительство буквально в считанные дни после его исчезновения. Хотя Партия регионов и не представлена в нынешнем правительстве, это было политическое решение и оно не свидетельствует об отсутствии поддержки политики правительства. Фактически почти все законы, принятые парламентом после ухода Януковича, пользуется поддержкой большинства из Партии регионов.

Утверждение РФ: Рада находится под влиянием экстремистов или террористов.( Читать дальше )

Хочу жити в країні "Майдан", де всі відчувають себе частиною одного цілого, частиною однієї країни, де немає "схід-захід", "російськомовний-україномовний", де всі - українці, стоять один за одного.

Хочу жити в країні "Майдан", де лікар надасть тобі безплатну медичну допомогу, для якого всі пацієнти одинакові, який давав клятву Гіппократа не просто на словах, а потім приходить в Будинок профспілок на кухню і каже тобі: " мені потрібно 3 порції бульйону. то для моїх пацієнтів(!). Він робить це просто так. Він свідомий.

Хочу жити в країні "Майдан", де я відчуваю себе захищеною, де я в безпеці. Звучить абсурдно, але поза периметром Майдану останнім часом мені страшно навіть носити жовто-блакитну стрічку, не то що великий прапор. На Майдані всі свої.

Хочу жити в країні "Майдан", де не тільки мама переживає чи я не голодна, але абсолютно невідомі тобі люди. Я була там волонтером, я те бачила. Коли абсолютно незнайома жіночка, принісши мені вечерю, сказала: "я не відійду, поки ти не поїси". (не відійшла).

Хочу жити в країні "Майдан", хочу бачити очі і обличчя, які наповнені добром, які позбавлені корисливих цілей. Хочу жити поряд з тими двома подружжями, які в суботу вночі прийшли розносити чай замерзшим хлопцям на барикади (Ідеальна сім'я); 3-ма жіночками, які приїхали з Сум аби допомогти; хочу жити поряд з Анною Іванівною, якій 72, але яка наповнена життям і правдою, а тому вона там, мною омріяній країні - на Майдані. Список довгий, думка одна - Вони свідомі.

Хочу жити в країні "Майдан", де головна пісня - не "мама люба, давай, давай", а гімн України. Вночі він звучить щогодини. Коли звучить гімн, навіть на Інститутській на верхніх барикадах в 4 ночі чоловіки стоять з рукою на серці і співають. Потім звучить молитва. Там немає камер, показу свого патріотизму в ефірі, в "чорних ящиках" і т.д. Вони співають серцем. Я хочу жити в такій країні .

Хочу у всій Україні побачити "Майдан": від Соломоново до Червоної зірки, від села Грем'яч до мису Сарич. Ми єдині. Слава єдиній Україні!


(с) Світлана Нагорна