Originally posted by [livejournal.com profile] mysliwiec at Крутейший ассимметричный ход троянским конём Руцкагамира!


- "Хаванэ-ранина, урвахим-велосамея - гей!":




https://www.youtube.com/watch?v=hnt9jipPWDI

И Многая Лета на мотив Hava Nagila :



https://www.youtube.com/watch?v=6zsZCu7mZCw

За "порадовал новостью" спасибо joker_av


Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
stepom: (Horror)
А пошли они из одной из теорий, которые штамповались в угрофинском московском улусе Золотой Орды для иммитации своей исключительности.

1. Теория "Свята́я Русь" — Возникновение этого словосочетания тесно связано с представлением о Третьем Риме, с религиозной идеей о святости Руси как единственной после падения Византии хранительницы истинной христианской веры. Термин впервые прослеживается у Максима Грека в середине XVI века.

2. Теория «Москва — Третий Рим» послужила смысловой основой мессианских представлений о роли и значении России, которые сложились в период возвышения Московского княжества. Московские великие князья (притязавшие начиная с Иоанна III на царский титул) полагались преемниками римских и византийских императоров.

3. Теория «НО́ВЫЙ ИЕРУСАЛИ́М», «Новый Сион», «Новый Израиль» – именование Москвы и России в некоторых религиозно-философских сочинениях кон. 16–17 вв. с целью уподобления Российского государства ветхозаветным символам богоизбранности.


Почему кацапы (денационализированные финоугры) стали называться "русскими"? Сугубо благодаря географической близости Киева и его временной оккупации. Если бы Иерусалим, Константинополь или Рим были бы ближе, то кацапы назывались бы ЕврейССКими или РимССкими. А своим братством задрачивали бы малоевреев или итальянцев (которых, как известно, не существовало во времена Рима - во всех источниках же указаны римляне, тоесть римССкие люди).

А могли бы стать и ЕгипетССкими, если бы и Египет с его намного древней историей был бы ближе. Легко. После окупации введя должность Фараона_всего_Египта и збацав теорию "Москва - Новый Египет", где живет богоизбранный ВеликоегипССкий народ, исккуственно разделенный политиками с братским малоегиптосским народом Малоегиптоссии.

В общем, с С.Русью "срослось", а с Римом/Иерусалимом обломалось  чисто по техническим причинам.  Хотя Киев был для кацапов полу-мерой.

"Константинополь должен быть наш, завоеван нами, русскими, у турок и остаться нашим навеки Одним нам он должен принадлежать, а мы, конечно, владея им, можем допустить в него и всех славян и кого захотим, еще сверх того, на самых широких основаниях, но это уже будет не федеративное владение вместе со славянами городом. Да взять уже то, что вы федеративного соединения славян между собою еще целый век не добьетесь. Россия будет владеть лишь Константинополем и его необходимым округом, равно Босфором и проливами, будет содержать в нем войско, укрепления и флот, и так должно быть еще долго, долго..."
Ф. М. Достоевский. Собрание сочинений в 15 томах.


Была еще четвертая теория - марксизма-ленинизма, но с теми же самыми хватательными рефлексами и той же самой манией богоизбранности пролетариата



Немножно побыли Советскими людьми, но, Исконно-Советскими стать не успели, по причине жыдомассонского заговора преждевременной кончины совка, а берестяные летописи о Святом СССРе написать, закопать и найти не успели. Поэтому и исчезли 300 млн. советских людей в одночасье да так, что в оф.переписях РФ нет ни одного Советского человека.
Тоесть, с уверенностью можно сказать: не станет РФ - исчезнут и РуССкие. Как исчезли советские, а до советских - исчезли после развала РИ великоросы, которых в оф.переписях СССР уже не было.

Із житія ВеликоЄврейССкіхЪ людей )
Originally posted by [livejournal.com profile] v_n_zb at Российские оккупанты приветствуют антисемитизм - главный раввин Крыма бежал в Киев
.
Главный раввин Крыма Михаил Капустин был вынужден бежать из Симферополя в Киев, опасаясь антисемитских настроений, которые резко усилились на территории полуострова после аннексии Россией.

«Наш город Симферополь оккупирован российскими войсками! Помогите нам, спасите нашу страну, спасите Украину! Просите помощи у своего правительства, перед Россией мы чувствуем себя беспомощными!», - пишет Капустин.

Об опасности, грозящей евреям в связи с российским вторжением в Крым, раввин Капустин, работавший в Симферополе с 2007 года, рассказал, в частности, в интервью газете «Юдише Альгемайне», которая издается в Германии.

В ночь на 28 февраля, вскоре после вторжения в Крым российских войск, вандалы расписали стены реформистской синагоги «Нер-Тамид», расположенной на ул. Сергеева-Ценского в Симферополе, надписями на русском языке «Смерть жидам!».

Сообщение об этом инциденте передал в прессу председатель Ассоциации еврейских организаций и общин Крыма Анатолий Гендин.

По словам Гендина, двери и фасад синагоги были разрисованы свастиками и надписями «Смерть жидам». Он также подчеркнул, что подобная антисемитская акция – первая за время независимости Украины и произошла она уже во время оккупации Крыма Россией.

Так же отказались от присутствия в Крыму и посланники организации ХАБАД в Симферополе Ицхак-Меир Лифшиц и его супруга Лея. В настоящее время, по их словам, они осуществляют дистанционное управление крупнейшей общиной Крымского полуострова.

Раввин Лифшиц узнал о беспорядках в центре столицы Крыма, возвращаясь на полуостров из США. В Москве ему сообщили о том, что аэропорт Симферополя блокирован вооруженными людьми. В этой ситуации было принято решение спасти находящиеся в симферопольском «Бейт-ХАБАДе» Свитки Торы и временно отказаться от присутствия посланников Любавичского ребе на Крымском полуострове.

Лее Лифшиц с помощью своих друзей на Донбассе удалось получить билет на поезд Симферополь-Донецк и спасти Свитки Торы от пророссийских шовинистов, которые в любой момент могли устроить погром в «Бейт-ХАБАДе».

26 серпня   1919   (вівторок)  -  Кам'янець-Подільський. Звернення Головного отамана до вояків армії УНР, спрямоване проти погромів. Закликало не піддіватись на погромну антисемітську агітацію, виявляти в армії антисемітів і віддавати їх до суду.  Конференція партії Поалей-Ціон, яка схвалила діяльність уряду, особливо у справі боротьби з погромами. Конференція висунула кандидатів на ряд відповідальних державних посад.


26 серпня   1919   (вівторок)  -  Київської губчека зробила заяву, що за допомогою організованого нею інституту заручників вона має намір покласти край діям контрреволюції. Виступи проти радянської влади будуть каратися безпощадним розстрілом заручників. Водночас повідомлялося, що вже відбувся перший розстріл 14 заручників з буржуазії першої категорії, яких було страчено за розстріл комуністів білогвардійцями. "Буржуазія заплатить за голову кожного комуніста десятьма своїми", — заявила ЧК.


http://histans.com/index.php?hronos=¤t_day=26¤t_manth=8&flag=1

Read more... )

stepom: (ПотрохаГолова)
Originally posted by [livejournal.com profile] mysliwiec at Красные пролетарские "интернационалисты" и жовто-блакитные самостийные "украинцы" :
Интернациональная коммунистическая красная рабочая дружина Каменец-Подольского. 1919 г.

Оригинал взят у [livejournal.com profile] allin777 в Коммунистическая красная рабочая дружина Каменец-Подольского. 1919 г.


ЦДАВО Ф.538, Оп.1, Спр. 20


* * *
А почти в это же время, там же, "не интернационалисты" встречались с Петлюрой:

Зустрічі єврейських діячів з Головою Директорії С. Петлюрою в Кам’янці 17 липня 1919 року.

Первым говорил на еврейском языке раввин Гутман:
Религиозные обычаи требуют, когда видят Председателя народа, то говорят молитву:
"Благословен Тот, кто отделил от своей чести человеку ".
Во времена царизма у него такого случая не было, и он не смог бы выразить такую молитву,
как Власти опоганившей часть божества в себе еврейскими погромами.
У большовиков он тоже не мог выразить свою молитву, понеже они вполне осквернили
божество.
Теперь он высказывает эту молитву с легким сердцем, ибо содержание и состав Правительства намечается демократическим,
при которой еврейскому народу будет легко жить.
Лучшим доказательством этого является то, что Украина является
первой страной, в которой есть еврейской министр"...



Оригинал взят у [livejournal.com profile] oksana107 в Петлюра

1919 р. - Повідомлення про зустрічі єврейських діячів із С. Петлюрою в м. Кам'янець




(ЦДАВОВУ, Ф. 2060, Оп. 1, Спр. 18а, Арк. 5-9. Машинопис.)

Повідомлення про зустрічі єврейських діячів з Головою Директорії С. Петлюрою в Кам’янці

17 липня 1919 року

Копія


Переклад з єврейської мови

До пана Міністра єврейських справ

Доклад делегації єврейського населення, бувшої у Пана Головного Отамана 17 Липня ц.р.

Read more... )

Альтман: "Я -
представник Громади і сіоністів, особливо остатніх. Як вільний
громадянин Української Республіки, перед вільним Головним Отаманом я
буду говорити вільно, хоч би і несолодкі були мої слова. Ми, сіоністи,
дивимось на український народний рух як на сіоністський рух, і ми не
можемо не привітати його. Ми вітаємо його і бажали би всіма можливостями
підтримувати його. Ми терпимо разом з вами сотні років і вже хотіли би в
купі з вами радуватися. Єврейський нарід страждає на протязі двох тисяч
років невірування і навчився бути добрим громадянином. А пан Головний
Отаман добре знає, які ми добрі німецькі, французькі, англійські і
американські громадяни. Ми, сіоністи, не можемо стояти за большовизм, ми
віримо в большовизм меньш як хто-небудь, але коли кажуть, що їх
штовхають погроми з цього боку і примусова мобілізація - з другого". Як,
наприклад, він показує на Оринівський погром і як провокуюче явище.
Взагалі після Проскурова легка можливсть була дати себе провоцірувати.
Неможливо тільки обвинувачувати євреїв, котрі йдуть до червоної армії,
треба також осудити ті причини, котрі штовхають їх туди. Як приклад, він
показує на те, що Галицьке Єврейство йде вкупі з українцями проти
польських погромів. Тепер мусить провадитись така політика, щоби і вовк
був ситий, і цап цілий. Коли хочуть, щоби наша інформація мала
відповідний вплив на той бік фронту, то необхідно усунути такі випадки,
які були, наприклад, в Китай-Городі. Що торкається зброї, то такої у нас
зовсім нема, бо вона своєчасно була відібрана.

Кнейдерман:
вказує, що коли би євреї хотіли роз’їзжати по селах купувати набої, то
це було би неможливим. Прикладом він приводить той факт, що місто
Кам’янець голодує в той час, як в дванадцяти верстах від міста можна
купити хліб, і ніхто не відважуться їхати, боячись бути забитим по
дорозі.

Головний Отаман відповідає: він вжив і вживе всіх
заходів, но в один день нічого не можна зробити, тим більш провокація
росте. Він вживає заходів через інспектуру і військове начальство. Копія
його наказів стане відомою делегації через єврейського Міністра. Тепер
опреділюється судьба всіх народів, і вона знаходиться в руках 4 осіб,
котрі собою являють Антанту. "У єврейських колах є можливість увійти в
відношення з Західною Европою, ви можете сказати, що ви йдете разом з
Україною і добиваєтеся признання самостійності України."

Крайз,
з’ясувавши, що він являється представником єврейських ремісників і
дрібних крамарів, цього єврейського селянства в місті, котрому при
будуванні Української держави суджено відіграти більшу роль, як
єврейському робітництву, дуже зруйнованому завдяки остатним подіям,
вказав, що вони стоять міцно на принципі Української Самостійности і
незалежности України. Ця позиція ремісників має національний і
економічний грунт. Ремісники є єврейські націоналісти, і для них ясно,
що для їх економіки згубним є большовизм. Рівним чином і влада великої
буржуазії, котру веде за собою Денікін, поставить в тяжчі обставини
ремісників. Тільки в демократичній директоріяльній Україні ремісники
зможуть жити і розвиватися. "Тому ми беремо участь в державнім будуванні
і хочемо брати участь і в майбутнім. У нас для цього є сили, у нас є
велика і гарна інтелигенція. На жаль, декотрі Міністерства неприязно
відносяться до євреїв і навіть звільняють служачих євреїв. Ми цілком
підтримуємо нинішній уряд, пітримуємо Єврейського Міністра т. Красного,
котрий по своїй партійній окрасці являється виразником волі єврейського
трудового народу. Ми особливо зацікавлені в тім, щоби особа, керуюча
здійсненням національно-персональної автономії, котру завоювала
єврейська демократія, щоб була демократом. Погроми, від котрих особливо
страждає єврейська біднота, є наслідком діяльности чорносотенних
елементів, вкорінившихся у військо, урядові органи і міліцію. Необхідно
зняти з фронту наші частини, реорганізувати їх і вигнати з них
чорносотенців, а вперед треба пустити Галичан, добре дісціплінованих,
котрим погромна хвиля чужа. Інститут інспектури ми знаємо і покладаєм на
нього великі надії, но треба для постійного контакту армії з єврейським
населенням утворити поруч з загальною інспектурою і єврейську.
Ремісники вже беруть участь в обороні краю. Спілки ремісників працюють
по постачанню армії. Ремісники готові виконати обов’язок громадян і
вступити до війська, але вимагають утворення в армїі такої атмосфери,
при котрій українець не дивився би на єврея-козака, як на ворога."

Драхлер:
"Я, представник політичної партії, не рахую можливим говорити про
судьбу українського визвольного руху, не торкаючись політики. Коли ви,
Пане Головний Отамане, стоїте на чолі Уряду, а не Гетьман Скоропадський,
це саме є політичне явище - наслідок певної політичної сітуації.
Неможливо по-обивательськи творити державу, а необхідно мати під собою
політичний грунт. Я не буду зупинятись на політичних помилках
української політики до Гетьмана, зупинюсь тільки на головних етапах
Директоріяльної політики, котру ми, Поалей-Ціон, проробили разом з вами
від Вінниці до Київа і назад до Вінниці. Як єврейський соціяліст, я
страждав душою за ту позицію, котру заняли представники національних
меншостей на урядовім конгресі. Орієнтуючись на большовизм, вони просто
не оцінили як слід соціяльну кон’юнктуру України. Але правдивим було їх
політично-етичне почуття, котре відштовхнуло їх від вас. Ваше політичне
вагання утворило дві України - паперову і дійсну. Трудовий Конгрес і
житомирський погром - найкраща ілюстрація цих двох світів. Ми глибоко
переконані і маємо досить фактів, що Житомирський і Бердичівський
погроми виникли проти волі Уряду. Зараз же після Житомирського погрому
російські і польські чортосотенці хвалилися: "Задуманий погромний плян
нам прегарно вдався - і кінець Україні". Но Уряд винен своїм
замовчуванням погрому. Уряд, котрий став на соціялістичний шлях, повинен
вдуматися в погромне питання. Він повинен був зрозуміти, що погроми є
наслідком такої високої реакційної температури, від котрої будуть таяти
найкращі соціяльні обіцянки... Но цей струмінь лави, я переконаний,
відштовнув Директоріяльний Уряд від Київа по той бік Збруча. Повстання і
обстріл селянами відступаючих Директоріяльних частин - це не є
випадком, а наслідком вагаючоїся політики. Відступ від Київа по той бік
Збруча було нашою жахливішою соціяльною і національною трагедією. Ви,
носителі національного звільнення, залишилися без народу, за котрий ви
хотіли боротися, а ми, представники єврейського робітництва, котре
хотіло разом з вами будувати звільнившуюся Україну, залишилися без
робітників. І зробилося це завдяки тому, що ваші дії розійшлися з
обіцянками, і це відштовнуло неукраїнське населення з правдивого шляху
спільної праці за вільну Самостійну Україну. У теперішнім наступі від
Збруча на Київ новий соціялістичний Уряд намагаєтья запобігти попередній
помилці. При першім вступі на українську територію Ви сурово наказали
не терорізувати селянство. Завдяки цьому вам вдалося почасти виграти
допомогу села. Але коли ми переходимо до вашого просування по містах і
містечках, ми констатуємо, що боротьба Уряду з погромами не дала ще
належних наслідків. Жахлива картина Проскурівської та Фельдштинської
різні утворила в єврейському населенню переконання, що ваш новий наступ
може їм принести ці самі муки. Перший раз заняття міста Ориніна вашою
військовою частиною в травні місяці тільки підтвердило жах єврейського
населення. Оринівський погром страшний не кількістю жертв, а своєю
дикістю і садизмом. Коли якийсь отаман оголює бороду єврея і примушує
його проковтнути її, коли инший отаман примушує старуху семидесяти років
танцювати круг трупа її забитого сина і при цьому співати: "Ще не
вмерла Україна" - це погром не фізичний, но моральний; це погром,
споганюючий почуття людини, а такі отамани далеко козаків не
поведуть. Сумні події гнали єврейське населення на старий шлях. Найбільш
сильні хапалися почасти за самогубство, почасти - за зброю проти
Директоріяльного війська, слабі - за поди і пивниці. Наша партия стоїть
на старовиннім погляді, що єврейська демократія нарівні з українським
народом заінтересовані в самостійности вільної України. На той же шлях
ми кличемо широкі єврейські маси й організоване єврейське робітництво.
Ця боротьба нашої партиї потребує відповідної допомоги і відгуку, самої
енергійної боротьби Уряду і військового головного Командування з
єврейськими погромами. Я глибоко переконаний, що не тільки ми, но вся
єврейська демократия діями візьме саму активну участь в боротьбі за
звільнення країни. І в рядах армії єврейський козак рука у руку буде
воювати - носити свою кров і життя на алтар національного і соціяльного
звільнення України".

Боград: "Щоб не повторити те, що говорили
мої товариші, я заявляю, що я - представник Бунду і з’єднаної єврейської
соціялістинчої партії. Бунд є та партія, котра завжди мала і тепер має
найбільший вплив серед єврейської демократії, тому що вона фактично є
лише єдина соціял-демократична партия, круг котрої групується все
робітництво. Між єврейськими партиями, повинні Ви знати, пане Головний
Отаман, виник розкол. Комуністичні частини цілком вийшли з партії і
утворюють тепер комуністичну спілку. Бунд як Бунд залишився на позиції,
котра Панові Головному Отаманові відома ще з Трудового конгресу, - це є
лінія, котру вели інтернаціоналісти і бундісти, сторінники Литвака. При
цьому я повинен замітити, що після виступу т. Винниченка на Трудовім
Конгресі, коли він обвинувачував демократію меншости в неприйманні
участи в Уряді, що мало вплив на поправіння політики, багато членів
Бунда і з’єднанців були з цим згодні, бо Уряд, з свого боку, не виявив
урядові влади по відношенню до Бердичівських погромщиків, що впливало
відштовхуюче на демократію. Тепер Бунд і з’єднані єврейські соціялісти
не хочуть зробити цю помилку. Ми стоїм тепер перед вільною Самостійною
Українською Народною Республікою, коли хочете, то вже тільки по одному
тому, що нема з ким федерувати, не з большовицько-комуністичною Росією,
як не з імперіялістичною Антантою. Тільки демократия Українського краю
може утворити вільну і самостійну Українську Народню Республіку. Уряд в
теперішнім складі, як соціялістичний, нами підтримується, - то дозвольте
мені, Пане Головний Отамане, сказати Вам те, що треба сказати. Бунд мав
революційну мужність при царизмі висловити то, що йому треба було
сказати, і в Кам’янці за часів комуністичного ісполкому ми знову мали
мужність разом з українськими С.Д. і С.Р., Російськими С.Д. і С.Р.,
об’єднаними єврейським соціялистами і Поалей-Ціон подати меморандум
комуністичному ісполкомові, вимагаючи соціялистичних прав. Тепер, при
соціялистичнім Уряді, ми не можемо не звернути увагу, що соціялисти
пануючої націії можуть легально продовжувати свою працю, а єврейські
соціялісти, котрі потягнулись було за комуністичною течією, но зараз же
повернулись  назад, не можуть мати легального існування, не кажучи вже
про проведення якої-небудь соціялістичної праці. Прикладом приведу
одного нашого товариша Пістермана, за котрого центральне Бюро, з’єднаний
Бунд, професійна спілка торгово-промислових служачих, робітничий клюб і
інші гарантують, свідчать, що він вийшов від свойого чотирьохтижневого
комунізму; більш того, сам Міністр Праці Безпалько теж хоче поручитися
за нього, але все ж при соціялістичнім Уряді цей товариш не може бути
легалізований, в той час як українські соціялісти з подібними, а може з
ще тяжчими гріхами, вільно походжують і продовжують свою працю. Я також
не можу не вказати на факт, котрий находиться, з мойого погляду, в
компетенції Головного Командування. Ви, Пане Головний Отамане, вказуєте і
ми підтверджуємо, що великий відсоток єврейських робітників знаходиться
в комуністичній армії, котра бореться проти самостйности України. Но,
Пане Головний Отамане, українських комуністів є не менша кількість, як
єврейських, коли не більша, котра бореться проти самостійности своєї
нації, а вони такі ж злочинці, як єврейські комуністи, як не більш, з
національного погляду, але вже беручи в полон єврейських
червоноармійців, їх розстрілюють, а українських звільняють, а часто
довіряють їм відповідну працю. Такий засіб боротьби, з нашого погляду, є
антисемітським, з котрими Республіканський Уряд і Армія повинні
боротися. Я ще повинен вказати Панові головному Отаманові, що Бунд і
Об’єднані єврейські соціялісти не можуть звернутися до всесвітнього
єврйського народу, як цього бажав би Пан Головний Отаман від Равина,
Сіоністської громади і сіоністів. Ми можемо говорити тільки з
демократією, а коли, Пане Головний Отамане, бажаєте від нас бесіди з
демократією по той бік фронту, то це залежить цілком від Вас, Пане
Головний Отамане. Утворіть такі умови, котрі нас не діскредітірували в
очах демократії по той бік фронту за наш український державний погляд.
Утворіть правдиву, чисто витриману соціялістично демократичну атмосферу,
і я запевняю Вас, що демократія по той бік фронту не буде чекати нашого
заклику, а сама до нас прийде. Я хочу ще підкреслити, що ми підтримуємо
єврейського Міністра Красного. Це найбільш відповідаюча в теперішній
мент особа, котра може і повинна бути на цьому посту. До того часу, поки
єврейська демократія не призначить иншу особу, ми входимо в Раду
Міністра Єврейських Справ і підтримуємо його. Ми, Пане Головний Отамане,
свою початкову демократичну працю зробили й йдемо навіть далі, тепер
ваша черга".

Відповідаючи представникам єврейського населення,
Головний Отаман дав своє слово, що він всю силу свого авторитету
використає для того, щоб усунути всі ексцеси проти євреїв, котрі
перешкоджають державній праці. Отаман буде рішуче боротися з
хуліганством. Цієї боротьби вимагає і селянство, котре хоче твердої
влади. Отаман просить широко в пресі сповістити про те активне
підтримування, котре виявляє єврейське населення, спільно з ним утворити
сприяючі обставини для мирного сожиття братерських народів, просить
допомогти Україні стати на ноги. Відносно участи євреїв в Армії, Отаман
підкреслив, що в Ушицькім і Могилівськім повітах єврейські делегації
просили Отамана мобілізувати для армії і євреїв козаків. Що торкається
Оринінських і Кам’янецьких подій, то агітацію за погром вели між
козаками ліві С.Р. і незалежники з першого Кам’янецького Ревкому.


Орігінал за належними підписами
З оригіналом згідно:
Директор Департаменту
Загальних Справ (підпис)

22 липня 1919 р.

Начальник Відділу (підпис)
Originally posted by [livejournal.com profile] mysliwiec at ISRAEL MUSIC HISTORY Farewell of Slavianka בין גבולות
Все началось со статьи Ирины Легкодух, нашедшей материалы, фактически подтверждающие авторство еврейского военного музыканта, капельмейстейра 51-го Литовского полка Якова Богорада на легендарный марш "Прощание славянки".
Ирина Легкодух пишет:

ЯКОВ ИОСИФОВИЧ БОГОРАД , капельмейстейр 51-го Литовского полка, - настоящий автор, издатель и первый исполнитель пан-славянского ура - патриотического марша " ПРОЩАНИЕ СЛАВЯНКИ", созданного и изданного им под подложным славянским именем, - примерно - " Васёк - трубачок". (Агапкин)".
Марш издан Богорадом в Симферополе, в 1912 году

Марш представляет собой аранжировку и обработку хасидских мелодий (Хад гадья и Лешона, обе входят в пасхальную агаду, в том виде как эта мелодия была популярна в Крыму среди как еврейского, так и нееврейского населения, согласно рассказу Куприна "Гусеница", который описывает эту мелодию как песню подвыпивших балаклавских рыбаков, в 1905 году, т.е. за семь лет до создания марша.)

Название марша " Прощание Славянки" - происходит от названия симферопольской речки Славянка, на берегу которой находились казармы Литовского полка.


Имена великих еврейских военных дирижеров и композиторов - военных капельмейстеров 51-го Литовского полка Якова Богорада, 2-го Восточно-Сибирского полка Макса Кюсса, 26-го Восточно-Сибирского полка Евгения Дрейзена, Якова Фельдмана, Юлия Хайта, Семена Чернецкого - создавших произведения получившие мировую славу, сегодня практически неизвестны в России.

По разному сложились их судьбы...




http://www.youtube.com/watch?v=JlK37afEvLc&playnext=1&list=PL851DF551B2527E8A&feature=results_video
stepom: (Horror)
Originally posted by[livejournal.com profile] stepomat Московія 1484 vs Московія 1948. Борьба с космополитизмом

1948 «Борьба с космополитизмом» - идеологическая кампания, проводившаяся в СССР в 1948—1953 годах, и направленная против отдельной прослойки советской интеллигенции, рассматривавшейся в качестве носительницы скептических и прозападных тенденций.

Многие исследователи, описывающие данную кампанию, считают её антисемитской по характеру. Действительно, кампания сопровождалась обвинениями советских евреев в «безродном космополитизме» и враждебности к патриотическим чувствам советских граждан, а также их увольнениями со многих постов и должностей и арестам.

8 февраля 1949 году Сталин подписал постановление Политбюро ЦК ВКП(б) о роспуске объединений еврейских советских писателей в Москве, Киеве и Минске и закрытии альманахов «Геймланд» (Москва) и «Дер штерн» (Киев). За этим последовали аресты ряда еврейских писателей, а также журналистов и редакторов, готовивших материалы для Еврейского антифашистского комитета. В большинстве они были обвинены в шпионаже на США. Двое (М. Айзенштадт-Железнова и Ш. Персов) были расстреляны. Были закрыты: еврейский музей в Вильнюсе, краеведческий музей в Биробиджане, историко-этнографический музей грузинского еврейства в Тбилиси; прекращены передачи Московского радио на идиш. В феврале было закрыто Московское государственное еврейское театральное училище имени Ш. Михоэлса, затем ликвидированы все существовавшие в СССР еврейские театры: в Минске, Черновцах, Биробиджане. 1 декабря 1949 года был закрыт последний еврейский театр — ГОСЕТ в Москве

**********************************************************************************************************
1484 Е́ресь жидо́вствующих - православно-церковное название для ряда разнородных ересей с точки зрения официальной православной церкви.

Идейное течение, охватившее часть русского общества в конце XV века, в основном Новгорода и Москвы.Как следует из названия ереси, предполагается, что в мировоззрении еретиков присутствуют значительные элементы иудаизма. По меньшей мере, непризнание божественной природы Иисуса Христа и отрицание связанных с этим догматов, а так же следование некоторым обрядовым предписаниям иудаизма.

Собор постановил предать казни главных еретиков через сожжение. Жгли в специально построенных деревянных срубах, вероятно не желая демонстрировать собравшимся ужасы предсмертной агонии. В Москве казнены были брат Фёдора Курицына Иван Волк Курицын, Иван Максимов, Дмитрий Пустосёлов. Некраса Рукавова по урезанию языка отослали в Новгород, где его сожгли вместе с юрьевским архимандритом Касьяном, братом Иваном Самочёрным и другими. Остальных разослали по монастырям.

(c)рупедія

Бонус
1.Московія-1578 vs Московія-1960. Стиляги

Profile

stepom

December 2017

S M T W T F S
      12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom
Page generated 23/4/25 14:32

Expand Cut Tags

No cut tags