![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Картины посвящены американской гуманитарной кампании 1891-1892 годов, в помощь голодающей России.
И.К. Айвазовский, "Раздача продовольствия" (1892)
"Корабль помощи", 1892 г.
1920:
Программа АРА была прекращена к лету 1923 года — 4 июня АРА направило письмо советскому правительству о том, что согласно её данным продовольствия в СССР достаточно. Отправка посылок с помощью из США прекратилась в марте 1923 года, из Европы — в апреле 1923 года. Общий объём переправленных в посылках продуктов составил 75 тысяч тонн, доход от посылочной программы — около 3,600 тысяч долларов. По другим данным, до лета 1923 года переправлено посылок общим весом 3,4 миллиона фунтов на 11,636 тысяч долларов, по данным самой АРА количество посылок составило 930 530.Помимо продовольственной помощи АРА также оказывало помощь в налаживании медицины, вакцинации и борьбы с вспыхнувшими эпидемиями. Представительства АРА были открыты в общей сложности на территории 38 губерний РСФСР. По оценкам Наркомвнешторга, АРА ввезла 36,3 миллиона пудов продовольствия, медикаментов и одежды общей стоимостью 136 миллионов рублей золотом. Внешняя торговля. 1922. № 11.. Для питания голодающих было открыто более 15 тыс. столовых. В июле 1922 г. пищу в столовых АРА и паек кукурузы получали 8,8 млн чел., а в августе −10,3 млн
1941-1945:
Ленд-лиз — государственная программа, по которой Соединённые Штаты Америки передавали своим союзникам во Второй мировой войне боеприпасы, технику, продовольствие и стратегическое сырьё, включая нефтепродукты.
Всего поставки по ленд-лизу в СССР - 11,3 млрд долларов
1990:
По словам г-жи Катрин Маньян (Catherine Magnant), заведующей отделом прессы и информации представительства, за время его работы в Россию было безвозмездно, в два приема, направлено продовольствия на общую сумму 450 млн ЭКЮ. В декабре 1990 года было выделено 250 млн, в основном — России, а также Украине, Беларуси, Армении, Азербайджану и Грузии. Через год еще 200 млн были распределены уже только по российским городам. Товары получили Москва, Санкт-Петербург, Саратов, Нижний Новгород, Челябинск. ..
( Read more... )
- Не люблять слово "россиянин", але на протязі всієї своєї історії постійно називають свої державні утворення словом "Россия" (Российская Империя/Российская СФСР/Российская Федерация), калькою від грецького церковного терміна Ρωσία, .
- Назвали себе "русскими" (від назви релігійної конфесії грецької церкви на теренах Київської митрополії), але за всю історію перейменувань своїх державних утворень (1547, 1700, 1917, 1991) жодного разу не назвали ці країни словом "Русь".
- Не створили навіть не те, що республіки з назвою "Русь" у складі федерації , а навіть рай.центра з такою назвою, зате їдуть на Донбас здихати за ісконно-"русскую" землю.
- Столиця РФ - Москва, в 2012 році св'яткували 1150-летие зарождения российской государственности в Новгороді , а вопрос о придании русскому народу государствообразующего статуса в РФ піднімають в парламенті Чечні .
БонусЪ: Опять про русскую логику
( кацапське )
- Назвали себе "русскими" (від назви релігійної конфесії грецької церкви на теренах Київської митрополії), але за всю історію перейменувань своїх державних утворень (1547, 1700, 1917, 1991) жодного разу не назвали ці країни словом "Русь".
- Не створили навіть не те, що республіки з назвою "Русь" у складі федерації , а навіть рай.центра з такою назвою, зате їдуть на Донбас здихати за ісконно-"русскую" землю.
- Столиця РФ - Москва, в 2012 році св'яткували 1150-летие зарождения российской государственности в Новгороді , а вопрос о придании русскому народу государствообразующего статуса в РФ піднімають в парламенті Чечні .
БонусЪ: Опять про русскую логику
( кацапське )
Tags:
Originally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
mysliwiec at В январе 18 года большевики на три недели захватили Киев. Такого не видели со времен монголо-татар.
mysliwiec at В январе 18 года большевики на три недели захватили Киев. Такого не видели со времен монголо-татар.Оказывается "жидомазепинцев" русские придумали ещё в начале 20 века:
В январе 1918 года большевики впервые захватили Киев и все три недели, пока город был в их власти, грабили и убивали местных жителей
Такого Киев не видел со времен монголо-татарского нашествия ХIII века”.
Это сравнение неоднократно встречается в воспоминаниях киевлян, которым довелось своими глазами видеть первый приход московских “освободителей” рабочего класса в их город в начале 1918 года.
"Освободители": Отряд российских большевиков во время первой оккупации Украины в начале 1918 года. После разграбления Киева красные вояки стали требовать от руководства демобилизации
Незадолго до этого, 7 ноября 1917‑го, когда в Петрограде пал Зимний дворец, Центральная рада, первый украинский парламент, провозгласила автономию Украины.
Наступала зима, и для большевиков это было плохое известие — без украинского хлеба они долго не продержались бы. Поэтому в декабре их лидер Владимир Ленин заявил: “Два вопроса стоят в сегодняшний момент во главе всех других политических вопросов: о хлебе и о мире”.
Мир большевики отправились добывать в Брест на переговоры с германским командованием, желая вывести Россию из Первой мировой войны. А вот за хлебом надо было ехать в Украину.
Как раз тогда в Киеве началось восстание рабочих завода Арсенал, и Центральная рада постановила разоружить бунтарей. В ответ Ленин выдвинул ультиматум с требованием не останавливать пробольшевистское движение. Эту реакцию Петрограда в Киеве лишь приняли к сведению. Тогда Ленин решил применить силу.
В Харькове спешно образовали правительство украинских большевиков. Взять на себя персональную ответственность за руководство этой структурой никто не решался. Поэтому его возглавляли сразу четыре секретаря: Евгения Бош, Владимир Ауссем, Владимир Затонский и Юрий Коцюбинский.
Они якобы и обратились к “старшему брату” — Ленину и его команде — за помощью в наведении порядка в Украине.
Торжественное начало: Российская большевистская армия входит в Харьков в январе 1918 года
У российских большевиков на тот момент была серьезная проблема с военными кадрами. Армией командовал прапорщик Николай Крыленко, флотом — матрос Павел Дыбенко. Их революционный пыл был мало применим в серьезных операциях.
Единственным среди красных лидеров, кто имел военное образование, был Владимир Антонов-Овсеенко, выходец из черниговской дворянской семьи. Он и возглавил карательный поход на свою историческую родину.
Начальником штаба Антонов-Овсеенко назначил офицера царской армии Михаила Муравьева, человека, у которого были своеобразные методы ведения войны.
( Read more... )( "российских войск нет на территории Украины.." )
В январе 1918 года большевики впервые захватили Киев и все три недели, пока город был в их власти, грабили и убивали местных жителей
Такого Киев не видел со времен монголо-татарского нашествия ХIII века”.
Это сравнение неоднократно встречается в воспоминаниях киевлян, которым довелось своими глазами видеть первый приход московских “освободителей” рабочего класса в их город в начале 1918 года.
"Освободители": Отряд российских большевиков во время первой оккупации Украины в начале 1918 года. После разграбления Киева красные вояки стали требовать от руководства демобилизации
Незадолго до этого, 7 ноября 1917‑го, когда в Петрограде пал Зимний дворец, Центральная рада, первый украинский парламент, провозгласила автономию Украины.
Наступала зима, и для большевиков это было плохое известие — без украинского хлеба они долго не продержались бы. Поэтому в декабре их лидер Владимир Ленин заявил: “Два вопроса стоят в сегодняшний момент во главе всех других политических вопросов: о хлебе и о мире”.
Мир большевики отправились добывать в Брест на переговоры с германским командованием, желая вывести Россию из Первой мировой войны. А вот за хлебом надо было ехать в Украину.
Как раз тогда в Киеве началось восстание рабочих завода Арсенал, и Центральная рада постановила разоружить бунтарей. В ответ Ленин выдвинул ультиматум с требованием не останавливать пробольшевистское движение. Эту реакцию Петрограда в Киеве лишь приняли к сведению. Тогда Ленин решил применить силу.
В Харькове спешно образовали правительство украинских большевиков. Взять на себя персональную ответственность за руководство этой структурой никто не решался. Поэтому его возглавляли сразу четыре секретаря: Евгения Бош, Владимир Ауссем, Владимир Затонский и Юрий Коцюбинский.
Они якобы и обратились к “старшему брату” — Ленину и его команде — за помощью в наведении порядка в Украине.
Торжественное начало: Российская большевистская армия входит в Харьков в январе 1918 года
У российских большевиков на тот момент была серьезная проблема с военными кадрами. Армией командовал прапорщик Николай Крыленко, флотом — матрос Павел Дыбенко. Их революционный пыл был мало применим в серьезных операциях.
Единственным среди красных лидеров, кто имел военное образование, был Владимир Антонов-Овсеенко, выходец из черниговской дворянской семьи. Он и возглавил карательный поход на свою историческую родину.
Начальником штаба Антонов-Овсеенко назначил офицера царской армии Михаила Муравьева, человека, у которого были своеобразные методы ведения войны.
( Read more... )( "российских войск нет на территории Украины.." )
Tags:
Не руський руССкий език
21/2/15 16:49Originally posted by stepom at Не руський руССкий език
"Дневник путешествия в Московское государство Игнатия Христофора Гвариента, посла императора Леопольда I к царю и великому князю Петру Алексеевичу в 1698 г., веденный секретарем посольства Иоганном Георгом Корбом"
Старобългарски език е най-ранният писмено засвидетелстван славянски език. В старите паметници този език първоначално бива наричан ѩзыкъ словѣньскъ /іензыкъ слов[iе]ньскъ/, а впоследствие ѩзыкъ блъгарьскъ /іензыкъ блъгарьскъ/. Извън България този език е известен с различни наименования като староцърковнославянски, старославянски и др. Старобългарският, с малки изменения във вековете, и до днес е каноничният език на православните славянски църкви (и в Румъния до към 1865 г.), наричан още църковнославянски.
А. Х. Востоков въвежда през 1820 г. термина „старославянски език“, който днес е най-използваният термин в рускоезичната научна литература.
Рускоезичната википедия: Старославя́нский язы́к — первый славянский литературный язык, основанный на диалекте славян, живших в IX веке в окрестностях города Солунь . Сало́ники, или Фессало́ники (греч. Θεσσαλονίκη; тур. Selanik; ст.-слав. Солунь) — второй по величине город Греции.
Старший научный сотрудник Института востоковедения РАН, старший научный сотрудник филологического факультета МГУ им. М.В.Ломоносова, кандидат филологических наук Светлана Бурлак:
"В своих публичных речах и Петр и Ломоносов стремились говорить хорошим, литературным, правильным языком, а не абы-как.
А в качестве литературного, хорошего, эталонного, правильного языка, на Руси(в Московии) функционировал церковнославянский. Поэтому(тогда) русский язык (был) тем лучше, правильнее и эталонней, чем ближе он к церковнославянскому...
( Руська\Українська мова )
stepom at Не руський руССкий език"Дневник путешествия в Московское государство Игнатия Христофора Гвариента, посла императора Леопольда I к царю и великому князю Петру Алексеевичу в 1698 г., веденный секретарем посольства Иоганном Георгом Корбом"
Старобългарски език е най-ранният писмено засвидетелстван славянски език. В старите паметници този език първоначално бива наричан ѩзыкъ словѣньскъ /іензыкъ слов[iе]ньскъ/, а впоследствие ѩзыкъ блъгарьскъ /іензыкъ блъгарьскъ/. Извън България този език е известен с различни наименования като староцърковнославянски, старославянски и др. Старобългарският, с малки изменения във вековете, и до днес е каноничният език на православните славянски църкви (и в Румъния до към 1865 г.), наричан още църковнославянски.
А. Х. Востоков въвежда през 1820 г. термина „старославянски език“, който днес е най-използваният термин в рускоезичната научна литература.
Рускоезичната википедия: Старославя́нский язы́к — первый славянский литературный язык, основанный на диалекте славян, живших в IX веке в окрестностях города Солунь . Сало́ники, или Фессало́ники (греч. Θεσσαλονίκη; тур. Selanik; ст.-слав. Солунь) — второй по величине город Греции.
Старший научный сотрудник Института востоковедения РАН, старший научный сотрудник филологического факультета МГУ им. М.В.Ломоносова, кандидат филологических наук Светлана Бурлак:
"В своих публичных речах и Петр и Ломоносов стремились говорить хорошим, литературным, правильным языком, а не абы-как.
А в качестве литературного, хорошего, эталонного, правильного языка, на Руси(в Московии) функционировал церковнославянский. Поэтому(тогда) русский язык (был) тем лучше, правильнее и эталонней, чем ближе он к церковнославянскому...
( Руська\Українська мова )
1. Казанок армійський
2. Металева кружка
3. Свисток (для подачі сигналів про допомогу у перші години після НП)
4. Важливі документи, гроші, картки, коштовності
5. Компас
6. Аптечка універсальна має містити:
– Анальгін – 30 таблеток
– Аспірин – 30 таблеток
– Активоване вугілля – 30 таблеток
– Лоперамід – 10 таблеток
– Валідол – 10 таблеток
– Стерильний марлевий медичний бинт 700х14 см – 3 шт.
– Стерильний марлевий медичний бинт 500х10 см – 2 шт.
– Серветки марлеві медичні стерильні двошарові – 10 шт. (упаковка)
– Вата медична хірургічна стерильна 50 г – 1 шт.
– Лейкопластир 2х500 см – 1 шт.
– Йод, 10 мл – 1 шт.
– Зеленка, 10 мл – 1 шт.
– Перекис водню, 100 мл – 1 шт.
7. Сірники – 10 шт.
8. Кулькова ручка – 2 шт.
9. Блокнот
10. Свічка господарська
11. Ліхтар на «пальчикових» батарейках, який має три режими підсвічування
12. Складний ніж
13. Брезентовий речмішок
14. Зареєстровану зброю для самооборони
15. Мильниця
16. Мило (господарське і туалетне) – 2 шт.
17. Дзеркало – 1 шт.
18. Разові бритви – 5 шт.
19. Носовичок
20. Туалетний папір
21. Столовий набір у чохлі
22. Гігієнічні ножиці і кліпер – 2 шт.
23. Полотенце для обличчя – 1 шт.
24. Гребінець
25. Зубна щітка
26. Футляр для зубної щітки
27. Зубна паста
28. Запальнички – 2 шт.
29. Фляга
P.S. Також не забудьте про воду, їжу, теплий одяг, взуття, змінну білизну. І не менш важливо, заздалегідь підготувати план відступу у безпечне місце.
( Read more... )
Атлас першої допомоги Атлас першої допомоги в умовах проведення АТО, у малюнках. Великий PDF за посиланням.
Tags:
Вьі всьо вреті !!!
19/2/15 19:07Газпром-Медиа Холдинг - телевидение, радио, пресса, кинопроизводство, реклама, кинопрокат, интернет. Один из крупнейших холдингов России и Европы.
В Газпром-Медиа Холдинг входят:
∙ Телекомпании НТВ, ТНТ, спутниковая телекомпания НТВ-ПЛЮС, Пятница, 2х2, ТВ-3, ТНТ-Comedy
∙ Радиостанции CИТИ-FM, Relax-FM, Детское радио, Comedy Radio, Эхо Москвы ...
http://gazprom-media.com/about.xml
Радиостанция организована в форме закрытого акционерного общества. В настоящее время 66 % всех акций ЗАО «Эхо Москвы» принадлежат Газпром-Медиа Холдинг, 34 % поделены между журналистами радиостанции, из них 18 % принадлежат лично Алексею Венедиктову
http://lenta.ru/most/2004/09/09/echo/
Эхо Москвы, Радиостанция
Акционеры: «Газпром-медиа» (66,7% акций), EM-Holding (33,3% акций).
Финансовые показатели (РСБУ, 2011 г., предварительные данные):
выручка – 300 млн руб.,
чистая прибыль – 28 млн руб.
http://www.vedomosti.ru/companies/a-z/5664/%D0%AD%D1%85%D0%BE%20%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D1%8B
Как создавался и развивался "Газпром-медиа холдинг"
Свои основные активы холдинг получил в 2000-2002 годах от "Медиа-Моста" Владимира Гусинского в ходе его "спора хозяйствующих субъектов" с "Газпромом". Так "Газпром-медиа" получил в собственность телеканал НТВ, спутниковый оператор "НТВ-плюс", "ТНТ-Телесеть", радиостанцию "Эхо Москвы", издательский дом "Семь дней" и другие активы... В настоящее время компания владеет телекомпаниями НТВ, "НТВ-плюс" и ТНТ; радиостанциями "Эхо Москвы" ...
http://www.kommersant.ru/doc/1873630
Tags:
Старый смысл слова "русский" - не национальность, а вероисповедание . Ч.1
Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь, Харламповичъ К.В., Казань, 1914
Между тем, русский не мыслился вне православия, следовательно, чтобы стать русским, иностранец должен был принять православие ... Так, в документе 1621 г. сообщается о выдаче следующих сумм "государева жалованья" "за крещение": по 3 руб.
Palaeoslavica: International Journal for the Study of the Slavic Medieval Literature, History, Language and Ethnology, Volumes 7-8
( Read more... )
Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь, Харламповичъ К.В., Казань, 1914
Между тем, русский не мыслился вне православия, следовательно, чтобы стать русским, иностранец должен был принять православие ... Так, в документе 1621 г. сообщается о выдаче следующих сумм "государева жалованья" "за крещение": по 3 руб.
Palaeoslavica: International Journal for the Study of the Slavic Medieval Literature, History, Language and Ethnology, Volumes 7-8
( Read more... )
Tags:
Именно это является источником для манипуляций, которые кацапы используют в качестве аргументации "одного народа" в информационных войнах и агрессии против Украины. Религиозным термином, синонимом "христианин/православный", они назвали свою национальность, что создает у них иллюзию существования некогда существовавшего этнически- единого "русского народа", упоминание о котором есть в тоннах летописей, выполненными церковными служителями, для которых основную роль играло вероисповедание, а не этнические характеристики (раса, язык, традиции).
Россия - калька с церковного греческого термина Ρωσία, обозначавшего юрисдикцию киевской митрополии греческой церкви, тоесть территория распространения греческой веры на определенных территориях. Чем дальше монахи заносили греческую веру в Чудь Залесскую (Есенин "Затерялась Русь в Мордве и Чуди"), тем больше становилось "русских людей" из числа "чухны разных помолений" (Даль)
Что Погодинъ ни говори, а гораздо болѣе половины земляковъ нашихъ - обрусѣвшая чудь. Посмотрите въ Тверской на Карелъ, въ Нижегородской, Пензенской, Симбирской и др. на Мордву, Чувашь - они обрусѣли въ глазахъ нашихъ, и нынѣшнее поколѣніе не знаетъ болѣе своего языка. Тоже видѣлъ я въ Пермской, Вятской и - Орловской; пусть рѣшитъ Погодинъ, какъ Историкъ, какого поколѣнія чухны жили въ орловской, но это чудь. Одна половина Курскаго населенія также.
https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=f23x7rLRhrs
К 120-летию со дня смерти Н.И. Ильминского:
Христианскую религиозность, православие он ставил на первый план. Его путь - перейти к обучению через православие. Он добивался внутреннего религиозного перерождения нерусского человека, и это он ставил выше простого обучения. За православием, по мнению Ильминского обязательно последует обрусение.
Полемизируя со своими противниками, он писал: «Русский идеал есть по преимущественно православие: вот почему на православии мы и настаиваем. Православие - основной, коренной самый капитальный элемент православной народности. Коль скоро инородец усвоил себе православие сознательно и убежденно, умом, сердцем, он уже обрусел».
https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=TOLuSosWmsg
Абсурдность кацапских манипуляций можно продемонстрировать на простом примере: в Намибии 90% населения - христиане. И вот им в голову бьет великодержавная моча, они называют свою национальность "христиане" и начинают задрачивать Ватикан и всю Европу воплями и требования соединиться в некогда единый христианский "нарот", искуственно разделенный политиками, аргументируя это церковными древними летописями, в которых нету ни итальянцев, ни немцев, ни французов, а есть только христиане: тоесть, они, кондовые христиане, и испорченные потом австро-германскими штабами христиане несуществующих Италий, Германий, Польш и Франций
******
( Старый смысл слова "русский" )
Россия - калька с церковного греческого термина Ρωσία, обозначавшего юрисдикцию киевской митрополии греческой церкви, тоесть территория распространения греческой веры на определенных территориях. Чем дальше монахи заносили греческую веру в Чудь Залесскую (Есенин "Затерялась Русь в Мордве и Чуди"), тем больше становилось "русских людей" из числа "чухны разных помолений" (Даль)
Что Погодинъ ни говори, а гораздо болѣе половины земляковъ нашихъ - обрусѣвшая чудь. Посмотрите въ Тверской на Карелъ, въ Нижегородской, Пензенской, Симбирской и др. на Мордву, Чувашь - они обрусѣли въ глазахъ нашихъ, и нынѣшнее поколѣніе не знаетъ болѣе своего языка. Тоже видѣлъ я въ Пермской, Вятской и - Орловской; пусть рѣшитъ Погодинъ, какъ Историкъ, какого поколѣнія чухны жили въ орловской, но это чудь. Одна половина Курскаго населенія также.
Это потому, что на югѣ сидѣли славянѣ, а во-всей Великоруссіи чухны разныхъ помолѣній.
Даль Владимир Иванович С.П.б. 12 Nоября 1848
https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=f23x7rLRhrs
К 120-летию со дня смерти Н.И. Ильминского:
Христианскую религиозность, православие он ставил на первый план. Его путь - перейти к обучению через православие. Он добивался внутреннего религиозного перерождения нерусского человека, и это он ставил выше простого обучения. За православием, по мнению Ильминского обязательно последует обрусение.
Полемизируя со своими противниками, он писал: «Русский идеал есть по преимущественно православие: вот почему на православии мы и настаиваем. Православие - основной, коренной самый капитальный элемент православной народности. Коль скоро инородец усвоил себе православие сознательно и убежденно, умом, сердцем, он уже обрусел».
https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=TOLuSosWmsg
Абсурдность кацапских манипуляций можно продемонстрировать на простом примере: в Намибии 90% населения - христиане. И вот им в голову бьет великодержавная моча, они называют свою национальность "христиане" и начинают задрачивать Ватикан и всю Европу воплями и требования соединиться в некогда единый христианский "нарот", искуственно разделенный политиками, аргументируя это церковными древними летописями, в которых нету ни итальянцев, ни немцев, ни французов, а есть только христиане: тоесть, они, кондовые христиане, и испорченные потом австро-германскими штабами христиане несуществующих Италий, Германий, Польш и Франций
******
( Старый смысл слова "русский" )
Tags:
Спроба номер 2
17/2/15 09:59Андре́й Ю́рьевич Боголю́бский (ум. 29 июня 1174) — князь Вышгородский (1149, 1155), Дорогобужский (1150—1151), Рязанский (1153), великий князь Владимирский (1157—1174). Сын Юрия Владимировича (Долгорукого) и половецкой княжны, дочери хана Аепы Осеневича
В 1160 году Андрей предпринял неудачную попытку учредить на подвластных землях независимую от киевской митрополию. Но Константинопольский патриарх Лука Хризоверг отказался посвятить Феодора, Андреева кандидата, и в митрополиты, и в ростовские епископы, поставив епископом византийца Леона. Некоторое время в епархии имело место фактическое двоевластие: местопребыванием Феодора являлся Владимир, Леона — Ростов. В конце 1160-х годов Андрею пришлось отправить Феодора к киевскому митрополиту, где он подвергся расправе. Князь был канонизирован Русской Православной церковью около 1702 года в лике благоверного.
***************
Московська митрополія, відколовшись від Київської церкви-матері, проголосила її своєю «молодшою сестрою»
Галасування РПЦ про «розкольництво» і «неканонічність» Київської церкви нагадує «психічну атаку». Насправдi російським церковникам є що приховувати і від чого відволікати увагу і української, і світової громадськості. За п'ять століть після неканонічного акту розколу (15 грудня 1448 року Київську кафедру було перенесено до Москви i вперше було обрано митрополита без згоди Вселенського патріарха), її ієрархи й паства загіпнотизували себе думкою, що центр православ'я міститься у Москві, а завдання церкви — слугувати державі.
Дивний центр духовності
Завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат філософських наук Сергій Здіорук вважає цей акт — вiд 1448 року — першим розколом у Руській церкві. Він у своїй дисертації і в численних наукових статтях обґрунтував, що Московська митрополія самочинно, без благословення і неканонічно відділилася від митрополії Київської, стверджує в своїх працях пан Здiорук.
Причин для такого відділення не було, адже на той час церква уже не була в небезпеці. Це в 1239 році, коли орда окупувала Русь, митрополичий осідок був тимчасово «евакуйований» з Києва у Володимир, а потім до Москви, хоча предстоятелі мали титул «митрополит Київський і всієї Русі». У 1380 році орду вигнали. Але осідок церкви залишився на північному сході, де набирало сили Московське князівство. У церковній історії невідомий урочистий акт «хрещення Москви». Князі, які колонізували північні простори Київської держави, везли сюди книжки і запрошували єпископів, які висвячували священиків. Врешті, Москва відчула в собі силу зневажити Київ.
«Самочинний вихід митрополита Йони та однодумного з ним єпископату Великого князівства Московського з-під юрисдикції церкви-матері у 1448 році, безперечно, з погляду канонічного права є розколом, — доводить aрхієпископ Харківський і Полтавський Ігор (Ісіченко). — Він формально тривав аж до 1589 року, коли було відновлено євхаристійну єдність Московської митрополії з Константинопольським патріархом». Перший «розкольницький» митрополит Йона ще мав титул Київського. А його наступник Феодосій назвався вже «митрополитом Московським і всієї Русі» (держава, що постала на північній околиці Русі, упродовж століть називалася Московським царством. Тільки у 1700 році цар Петро Перший перейменував його у Росію, яку на весь світ проголосили політичною, культурною і духовною спадкоємицею Київської Русі).
Жодна православна церква не визнавала понад 140 років дивний духовний центр Московського царства. Лише у 1589 році Московську церкву за певну винагороду визнали східні патріархи, на той час пограбовані завойовниками — арабами і турками.
http://www.pokrova.kh.ua/istoria-cerkvy.html
В 1160 году Андрей предпринял неудачную попытку учредить на подвластных землях независимую от киевской митрополию. Но Константинопольский патриарх Лука Хризоверг отказался посвятить Феодора, Андреева кандидата, и в митрополиты, и в ростовские епископы, поставив епископом византийца Леона. Некоторое время в епархии имело место фактическое двоевластие: местопребыванием Феодора являлся Владимир, Леона — Ростов. В конце 1160-х годов Андрею пришлось отправить Феодора к киевскому митрополиту, где он подвергся расправе. Князь был канонизирован Русской Православной церковью около 1702 года в лике благоверного.
***************
Московська митрополія, відколовшись від Київської церкви-матері, проголосила її своєю «молодшою сестрою»
Галасування РПЦ про «розкольництво» і «неканонічність» Київської церкви нагадує «психічну атаку». Насправдi російським церковникам є що приховувати і від чого відволікати увагу і української, і світової громадськості. За п'ять століть після неканонічного акту розколу (15 грудня 1448 року Київську кафедру було перенесено до Москви i вперше було обрано митрополита без згоди Вселенського патріарха), її ієрархи й паства загіпнотизували себе думкою, що центр православ'я міститься у Москві, а завдання церкви — слугувати державі.
Дивний центр духовності
Завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат філософських наук Сергій Здіорук вважає цей акт — вiд 1448 року — першим розколом у Руській церкві. Він у своїй дисертації і в численних наукових статтях обґрунтував, що Московська митрополія самочинно, без благословення і неканонічно відділилася від митрополії Київської, стверджує в своїх працях пан Здiорук.
Причин для такого відділення не було, адже на той час церква уже не була в небезпеці. Це в 1239 році, коли орда окупувала Русь, митрополичий осідок був тимчасово «евакуйований» з Києва у Володимир, а потім до Москви, хоча предстоятелі мали титул «митрополит Київський і всієї Русі». У 1380 році орду вигнали. Але осідок церкви залишився на північному сході, де набирало сили Московське князівство. У церковній історії невідомий урочистий акт «хрещення Москви». Князі, які колонізували північні простори Київської держави, везли сюди книжки і запрошували єпископів, які висвячували священиків. Врешті, Москва відчула в собі силу зневажити Київ.
«Самочинний вихід митрополита Йони та однодумного з ним єпископату Великого князівства Московського з-під юрисдикції церкви-матері у 1448 році, безперечно, з погляду канонічного права є розколом, — доводить aрхієпископ Харківський і Полтавський Ігор (Ісіченко). — Він формально тривав аж до 1589 року, коли було відновлено євхаристійну єдність Московської митрополії з Константинопольським патріархом». Перший «розкольницький» митрополит Йона ще мав титул Київського. А його наступник Феодосій назвався вже «митрополитом Московським і всієї Русі» (держава, що постала на північній околиці Русі, упродовж століть називалася Московським царством. Тільки у 1700 році цар Петро Перший перейменував його у Росію, яку на весь світ проголосили політичною, культурною і духовною спадкоємицею Київської Русі).
Жодна православна церква не визнавала понад 140 років дивний духовний центр Московського царства. Лише у 1589 році Московську церкву за певну винагороду визнали східні патріархи, на той час пограбовані завойовниками — арабами і турками.
http://www.pokrova.kh.ua/istoria-cerkvy.html
Tags:
Originally posted by freya_victoria at Олена Апанович "Українсько-російський договор 1654 р. Міфи і реальність"
Олена Апанович "Українсько-російський договор 1654 р. Міфи і реальність", Київ, "Варта", 1994, с.5-18
План "Б" Богдана Хмельницького. Чи проголошував він незалежність України
http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/27/11084/
freya_victoria at Олена Апанович "Українсько-російський договор 1654 р. Міфи і реальність"Олена Апанович описує, що сталося в Переяславі в січні 1654 року.
Дуже добре виден "ментальний розрив" між козаками та московцями.
Козацтво відносилось до європейської лицарської культури, для козаків здавалось природнім, що васальна присяга є взаємною - сюзерен теж має обов'язки перед васалами. Московські бояри мали зовсім інше розуміння: всі піддані царя - його "холопи", які можуть просити "милостей", але жодних зобов'язань перед ними цар не має. Недивно, що з такого "союзу" нічого доброго не вийшло, бо він заснований на повному взаємному нерозумінні.
"Опис Переяславської ради маємо у "Статейному списку", тобто звіті В. В. Бутурліна царю, що насичений подробицями, забарвлений риторичними прикрасами, хоча на Переяславській раді Бутурлін не був присутній і про її хід дізнався від інших. Протокольного документального запису про неї не існує. Взагалі щодо статейних списків, що складалися послами, посланниками, агентами московського уряду і які зосереджувалися потім у Посольському приказі в Москві, то їх об'єктивність і правдивість поставили під сумнів уже сучасники."
Дуже добре виден "ментальний розрив" між козаками та московцями.
Козацтво відносилось до європейської лицарської культури, для козаків здавалось природнім, що васальна присяга є взаємною - сюзерен теж має обов'язки перед васалами. Московські бояри мали зовсім інше розуміння: всі піддані царя - його "холопи", які можуть просити "милостей", але жодних зобов'язань перед ними цар не має. Недивно, що з такого "союзу" нічого доброго не вийшло, бо він заснований на повному взаємному нерозумінні.
"Опис Переяславської ради маємо у "Статейному списку", тобто звіті В. В. Бутурліна царю, що насичений подробицями, забарвлений риторичними прикрасами, хоча на Переяславській раді Бутурлін не був присутній і про її хід дізнався від інших. Протокольного документального запису про неї не існує. Взагалі щодо статейних списків, що складалися послами, посланниками, агентами московського уряду і які зосереджувалися потім у Посольському приказі в Москві, то їх об'єктивність і правдивість поставили під сумнів уже сучасники."
"Бутурлінський звіт царю, який грішить неповнотою, а в деяких місцях неточністю, був розтиражований у безлічі радянських видань, особливо останніх десятиріч. Він відомий нам також і з підручників історії СРСР (історія України, як ми знаємо, довгий час у навчальних закладах України не викладалась)."
"На Раді в Переяславі Богдан Хмельницький з'явився під гетьманським бунчуком в оточенні генеральних старшин і полковників. У своїй промові, змалювавши вкрай тяжкий стан України, в якому вона опинилася після шестирічної виснажливої кривавої війни, продовжити яку погрожувала Польща, він вказав, що єдиний порятунок — це піддатися під захист сильної держави з тим, щоб одержати від неї військову допомогу — Туреччини, Кримського ханства чи християнського православного царя. Закінчив свою промову гетьман такими словами:
"А буде хто з нами не згоден тепер, куди хоче вільна дорога". Учасники Переяславської ради — старшина усіх рангів, козаки і міщани висловились: "Волим під царя московського православного".
Гетьман і старшина з'явилися на "съезжему" дворі, де мешкали московські посли. Там і відбулася офіційна аудієнція з посольством. Посли вручили царську грамоту Богдану Хмельницькому, який і передав її генеральному писарю Івану Виговському, а той зачитав "всем людям явно". В грамоті говорилося, що цар "велел принять под свою высокую руку гетмана Богдана Хмельницкого й все Войско Запорожское с городами и землями и будет вспомоществовать им протів недругов ратными людьми". Після того Богдан Хмельницький і Бутурлін обмінялися промовами.
Потім мала відбутися присяга. В зв'язку з церемонією присяги гетьмана і старшини, в церкві виникли серйозні ускладнення, гостра колізія. Гетьман, який прибув у кареті з послами до Успенської соборної церкви, поставив вимогу, щоб царські посли присягнули від імені царя Олексія Михайловича в тому, що він не видасть їх польському королю, не порушить їх прав і вольностей і надасть на їх маєтності свої грамоти.
( Читати далі.. )"А буде хто з нами не згоден тепер, куди хоче вільна дорога". Учасники Переяславської ради — старшина усіх рангів, козаки і міщани висловились: "Волим під царя московського православного".
Гетьман і старшина з'явилися на "съезжему" дворі, де мешкали московські посли. Там і відбулася офіційна аудієнція з посольством. Посли вручили царську грамоту Богдану Хмельницькому, який і передав її генеральному писарю Івану Виговському, а той зачитав "всем людям явно". В грамоті говорилося, що цар "велел принять под свою высокую руку гетмана Богдана Хмельницкого й все Войско Запорожское с городами и землями и будет вспомоществовать им протів недругов ратными людьми". Після того Богдан Хмельницький і Бутурлін обмінялися промовами.
Потім мала відбутися присяга. В зв'язку з церемонією присяги гетьмана і старшини, в церкві виникли серйозні ускладнення, гостра колізія. Гетьман, який прибув у кареті з послами до Успенської соборної церкви, поставив вимогу, щоб царські посли присягнули від імені царя Олексія Михайловича в тому, що він не видасть їх польському королю, не порушить їх прав і вольностей і надасть на їх маєтності свої грамоти.
Олена Апанович "Українсько-російський договор 1654 р. Міфи і реальність", Київ, "Варта", 1994, с.5-18
План "Б" Богдана Хмельницького. Чи проголошував він незалежність України
http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/27/11084/
Tags:
Історія однієї книжки
15/2/15 10:12Originally posted by freya_victoria at Історія однієї книжки
1969 р. вийшла книжка Олени Апанович під назвою "Збройні сили України першої половини XVIII ст." Вийшла вона якимось дивом, завдяки особистій зацікавленості першого секретаря ЦК КПУ.
"Багатоілюстрована книжка в твердій малиновій обкладинці з тисненими зображеннями козацьких клейнодів і зброї та із глянцевою білою суперобкладинко з козацькою печаткою і написом українським скорописом XVIII ст. із прізвищем Олени Апанович на обкладинці тиражем три тисячі примірників миттєво щезла з полиць книгарень, принісши авторці справжню наукову славу. Планувалося перевидання наступного року накладом 50 тисяч примірників, однак можновладці раптом схаменулися, що збройні сили - одна з головних ознак держави, а це, звичайно ж, суперечило їхнім уявленням про Україну як частину імперії й накликало на автора підозру в націоналізмі. До того ж, крамольним був і сам намір показати, як Російська імперія нищила козацтво.
Книжку вилучили з продажу та з усіх бібліотек, а Олену Михайлівну позбавили права працювати в Інституті історії аж на... 24 роки (лише на початку 1995 р. наказом президента Академії наук Є.О. Патона її серед інших наукових співробітників, звільнених 1972 р. "за скороченням штатів", було відновлено на роботі), так само, як і позбавлено права публікувати свої праці."
"Українки в історії", Киів, "Либідь", 2006, ст.91-92
freya_victoria at Історія однієї книжки 1969 р. вийшла книжка Олени Апанович під назвою "Збройні сили України першої половини XVIII ст." Вийшла вона якимось дивом, завдяки особистій зацікавленості першого секретаря ЦК КПУ."Багатоілюстрована книжка в твердій малиновій обкладинці з тисненими зображеннями козацьких клейнодів і зброї та із глянцевою білою суперобкладинко з козацькою печаткою і написом українським скорописом XVIII ст. із прізвищем Олени Апанович на обкладинці тиражем три тисячі примірників миттєво щезла з полиць книгарень, принісши авторці справжню наукову славу. Планувалося перевидання наступного року накладом 50 тисяч примірників, однак можновладці раптом схаменулися, що збройні сили - одна з головних ознак держави, а це, звичайно ж, суперечило їхнім уявленням про Україну як частину імперії й накликало на автора підозру в націоналізмі. До того ж, крамольним був і сам намір показати, як Російська імперія нищила козацтво.
Книжку вилучили з продажу та з усіх бібліотек, а Олену Михайлівну позбавили права працювати в Інституті історії аж на... 24 роки (лише на початку 1995 р. наказом президента Академії наук Є.О. Патона її серед інших наукових співробітників, звільнених 1972 р. "за скороченням штатів", було відновлено на роботі), так само, як і позбавлено права публікувати свої праці."
"Українки в історії", Киів, "Либідь", 2006, ст.91-92
Originally posted by mysliwiec at Украина - Россия. Исторические факты, которые нужно знать.
mysliwiec at Украина - Россия. Исторические факты, которые нужно знать.Из фейсбука -
Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
Впервые Украина упоминается в Ипатьевской летописи. Заметьте, не
Малороссия, не как-либо иначе, а именно Украина.
Летописный свод
включает в себя несколько компонентов - Лаврентьевскую летопись, Повесть
временных лет, Черниговскую, Киевскую, Галицко-Волынскую летописи в
которых описаны события от 860 до 1292 годов.
Источники летописи очень
разнообразны - это и княжеские летописцы, княжеские грамоты, отчёты
послов, воинские повести, рассказы очевидцев, греческие хроники и пр.
Впервые Украина упоминается в летописной повести о походе Игоря
Святославовича на половцев в 1185 году.
Во многих источниках Киевская
Русь отождествляется с Украиной.
В некоторых редакциях, например в
Ермолаевском списке (1189-1213 г.г.), Украину называют Краиной, в
Киевской летописи - Украйной Галичской...
Также название "Украина"
упоминается в связи со смертью переяславского князя Владимира Глебовича,
позже - при описании событий врёмен правления галицко-волынского князя
Данилы Романовича.
Вот, как-то так...
Москвы и России тогда еще никто не знал...
==========================
-
Высшие учебные заведения:
Российская академия наук была основана в 1724 г.., Московский университет в 1755.
В Украине
Острожская академия основана 1576, Львовский университет основан в 1661
-
Печатный букварь в Украине вышел в 1574 году во Львове, в Московском царстве это произошло на 60 лет позже - в 1634 году.
-
Религия:
Киевская митрополия основана в 988 году, а Московская только в 1458 году.
Киевская митрополия на 460 лет старше Московской.
-
( Read more... )
Малороссия, не как-либо иначе, а именно Украина.
Летописный свод
включает в себя несколько компонентов - Лаврентьевскую летопись, Повесть
временных лет, Черниговскую, Киевскую, Галицко-Волынскую летописи в
которых описаны события от 860 до 1292 годов.
Источники летописи очень
разнообразны - это и княжеские летописцы, княжеские грамоты, отчёты
послов, воинские повести, рассказы очевидцев, греческие хроники и пр.
Впервые Украина упоминается в летописной повести о походе Игоря
Святославовича на половцев в 1185 году.
Во многих источниках Киевская
Русь отождествляется с Украиной.
В некоторых редакциях, например в
Ермолаевском списке (1189-1213 г.г.), Украину называют Краиной, в
Киевской летописи - Украйной Галичской...
Также название "Украина"
упоминается в связи со смертью переяславского князя Владимира Глебовича,
позже - при описании событий врёмен правления галицко-волынского князя
Данилы Романовича.
Вот, как-то так...
Москвы и России тогда еще никто не знал...
==========================
-
Высшие учебные заведения:
Российская академия наук была основана в 1724 г.., Московский университет в 1755.
В Украине
Острожская академия основана 1576, Львовский университет основан в 1661
-
Печатный букварь в Украине вышел в 1574 году во Львове, в Московском царстве это произошло на 60 лет позже - в 1634 году.
-
Религия:
Киевская митрополия основана в 988 году, а Московская только в 1458 году.
Киевская митрополия на 460 лет старше Московской.
-
( Read more... )
Этот пост размещен также на http://mysliwiec.dreamwidth.org/
Tags:
СлѢдующая LOL Русь
13/2/15 14:40
Інородці — особлива категорія підданих в рамках права Російської імперії. У законодавстві Російської імперії терміном інородці визначали підвладні царському уряду національні групи, племена і народності з особливим правовим статусом. Неформально слово «інородці» використовувалося, часто зі зневажливими відтінком, для позначення всього неросійського населення імперії.
( НЕРУСЬ — жен., собир. инородцы, иноземцы, ино(чуже)странцы. Толковый словарь Даля. )
Tags:
30 Июля, 2014 В РФ обанкротилась третья турфирма за две недели. Компания "Экспо-тур" заявила, что не может выполнять свои обязательства перед клиентами из-за отмены черноморских круизов.
13 августа 2014 Туристический оператор «Сургуткурорт» объявил, что приостанавливает свою деятельность с 12 августа. Этим летом с начала июля с финансовыми проблемами столкнулся целый ряд российских туристических фирм. О невозможности выполнить свои обязательства перед клиентами заявила «Нева», «Роза Ветров Мир», «Экспо-тур», «Идеал-тур», «Лабиринт», «Нордик стар», группа компаний «ИнтАэр». При этом в Ростуризме отметили, что это неприятная тенденция может продолжиться.
22 декабря 2014 Московская турфирма «Эрцог» приостановила свою деятельность. Как говорится в сообщении на сайте компании, оператор больше не может выполнять свои обязательства перед туристами.
13 февраля 2015 Российские авиакомпании отказались от полусотни международных маршрутов. Как пишут «Ведомости», среди них «Ютэйр», «Аэрофлот» и «Трансаэро». «Ютейр» собирается прекратить полеты в крупные города Германии, а дочка «Аэрофлота», «Оренбургские авиалинии» отказывается от маршрутов в США, Канаду и Великобританию. Авиаперевозчики называют это оптимизацией расходов.
( Российские турфирмы НАЧАЛИ продавать путевки в ... )
13 августа 2014 Туристический оператор «Сургуткурорт» объявил, что приостанавливает свою деятельность с 12 августа. Этим летом с начала июля с финансовыми проблемами столкнулся целый ряд российских туристических фирм. О невозможности выполнить свои обязательства перед клиентами заявила «Нева», «Роза Ветров Мир», «Экспо-тур», «Идеал-тур», «Лабиринт», «Нордик стар», группа компаний «ИнтАэр». При этом в Ростуризме отметили, что это неприятная тенденция может продолжиться.
22 декабря 2014 Московская турфирма «Эрцог» приостановила свою деятельность. Как говорится в сообщении на сайте компании, оператор больше не может выполнять свои обязательства перед туристами.
13 февраля 2015 Российские авиакомпании отказались от полусотни международных маршрутов. Как пишут «Ведомости», среди них «Ютэйр», «Аэрофлот» и «Трансаэро». «Ютейр» собирается прекратить полеты в крупные города Германии, а дочка «Аэрофлота», «Оренбургские авиалинии» отказывается от маршрутов в США, Канаду и Великобританию. Авиаперевозчики называют это оптимизацией расходов.
( Российские турфирмы НАЧАЛИ продавать путевки в ... )
Tags:
